Доброго ранку, дня, вечора, а може й ночі (кулінарна муза – створіння дуже непередбачуване, цілий день може десь ховатись, а потім зненацька візьме та й прийде вночі зі своїми цікавими ідеями і шаленим бажанням приготувати щось нове-апетитне). Дуже рада, що ви завітали на мій кулінарний сайт. Я – Ірина Гудима, основна моя професія – щаслива мама і дружина, коли випадає вільна хвилинка обожнюю експериментувати на кухні, а в ролі ”піддослідного кролика” терпляче і з радістю виступає мій чоловік Роберто.
Любов до кулінарії в мене з’явилась зовсім не зразу. Жила я собі спокійно в своєму рідному Тернополі, закінчила факультет іноземних мов, поринула з головою в науку і працювала викладачем в університеті. Про те, щоб щось готувати навіть не думала і всі мої кулінарні шедеври зводились до картопляного пюре і чаю…а, ще мій улюблений компот з ревеню варити вміла. Хоча, смачно поїсти я любила завжди! Мені надзвичайно пощастило мати найкращих в світі маму і бабусю, завдяки ним моє щасливе і безтурботне дитинство було ще й дуже гастрономічно багатим і небанальним. Бабуся Марія все життя пропрацювала кондитером в одному з найбільших готелів Тернополя, тож можете уявити як часто я “дегустувала” різні модні новинки у вигляді тортів – печива – тістечок – пиріжків – пирогів і інших солодких і солоних смаколиків. А такі смачнючі супи, салати, закуски і м’ясні страви, які варить – запікає – тушкує – смажить моя мама треба ще пошукати. Тож в плані готування мені було дуже зручно віддати все у вправні руки моїх рідних, вмоститись зручно за столом і насолоджуватись. Але життя таке непередбачуване і це прекрасно! Ніколи не знаєш, який сюрприз тебе чекає! Моїм неочікуваним сюрпризом було випадкове знайомство з італійцем Роберто (хоча у випадковості я геть не вірю, доля – вона така: її не лякають відстані в багато кілометрів і моє на той час абсолютне незнання італійської мови. Після одруження переїхала я до Риму і … не знала чим мені зайнятись, поки чоловік на роботі. Щоб підівчити італійську мову і заодно цікаво провести час я сиділа на дивані в компанії телевізора і єдине, що я більш – менш розуміла тутешньою мовою були кулінарні передачі. Італійці, мушу сказати, великі гурме і чудесні кулінари. Деякі чоловіки тут готують навіть краще за жінок! Чи то італійська пристрасть до їжі (яка тут просто – таки витає в повітрі), чи бажання приємно вразити чоловіка чимось смачненьким відкрили в мені прихованого кулінара. Я, несподівано для самої себе, почала з ентузіазмом готувати. А чоловік мені завжди подає якісь цікаві ідеї. Згодом мою особисту команду дегустаторів поповнили наші синочки Алессіо і Джуліано (дегустатори вони дуууже вибагливі, а ще вони мої найкращі помічники на кухні). Оскільки сім’я в нас досить інтернаціональна (я українка, чоловік італієць, свекруха мальтійка), готуємо ми і українські, і італійські, і мальтійські страви. А ще, дуже любимо відкривати для себе смаки інших країн.
Мої улюблені дегустатори
Ласкаво просимо до нашої віртуальної кухні. Радо поділимось з вами нашими кулінарними пригодами, експериментами і рецептами.
