Картопляні зрази з горохом

Ви знаєте, якби хтось заснував клуб любителів картоплі, я б в нього без вагань записалась! Ну як її можна не любити? Картопля дивовижна у різних приготуваннях – смажена, печена, в салатах, відварена, в ніжному пюре і ще в сотні інших своїх перевтілень. Це таке надзвичайне (хоча, на перший погляд непримітне) чудо природи, яке без вагань можна назвати “другим хлібом” в багатьох національних кухнях.

От який інший овоч може похвалитись музеєм, йому присвяченим? А картопля може! В Бельгії є музей картоплі, який займає аж три поверхи і щороку приваблює картопляних фанатів з усіх куточків світу.

Страви з картоплі і Європа

Колись дуже давно в Південній і Центральній Америці (а точніше в Перу, Мексиці, Болівії і Чілі) поміж тамтешніх кущів, дерев і іншої зелені поблизу річок і струмків росла ще дика картопля. Індіанці давно до неї приглядались, і з часом зрозуміли, що картопля – рослина незвичайна і її чудернацькі бульби можна їсти. Зрозуміли вони те не відразу… спочатку їх привабили зелені ягоди картоплі, які виявились страшенно отруйними. Не знаю, наскільки то правда, але деякі “картопляно – історичні” джерела зазначають, що індіанці дуже розізлились на картоплю через її ягоди і в пориві гніву почали викорчовувати її з землі разом з корінням і саме тоді побачили дивні підземні бульби (в той час вони зовсім не були схожі на звичну нам зараз круглу або подовгасту сортову картоплю, то були картоплини дивної і неприглядної форми, деякі навіть нагадували людиноподібні фігурки!). Після сумного досвіду з ягодами, місцеві жителі не довіряли картоплі, але з часом вирішили дати їй ще один шанс – на цей раз вони залишили в спокої отруйні ягоди і взялись за бульби. Відварили їх, скуштували і почали чекати… нащастя, живіт ні в кого не заболів, всі залишились живі, здорові і навіть ситі! Правда, картопля в той час не була такою смачною, як зараз (не забувайте, то була дика картопля), смак в неї був гіркуватий, але невибагливим індіанцям він сподобався.

З часом вони вирішили покращити смакові властивості дикої картоплі…

… “удомашнили” її і навіть вивели декілька нових сортів. Крім того, картопля почала займати настільки важливе місце в житті місцевого населення, що її не лише споживали в їжу, але й вважали чимось божественним – жерці використовували бульби картоплі в своїх релігійних обрядах, і навіть одиниця вимірювання часу залежала від того овоча – це був інтервал, необхідний для відварювання картоплі (приблизно 1 сучасна година).

Потім іспанські Конкістадори завоювали численні Американські землі і привезли до Європи багато заокеанських цікавинок: авокадо, тютюн, помідори і, звісно, картоплю. Якщо з першими заокеанськими гастрономічними новинками адаптація пройшла відносно швидко (з авокадо готували гуакамоле і салати, тютюн взагалі став надпопулярним, помідори теж міцно і швидко зайняли місце на столах людей), то картопля європейським завойовникам нагадувала на смак щось середнє між трюфелем і ріпою. Одним словом, фурору новий овоч не викликав. Зате іспанцям (а потім і іншим європейцям) дуже сподобались квіти картоплі, тож вони почали прикрашати ними клумби, а лікарі використовували рослину в медичних цілях.

Смак картоплі більше сподобався італійцям, швейцарцям і жителям Фландрії.

Вони почали активно використовувати її в нових рецептах. Решта ж Європи не була так відкрито налаштована до нового овоча і подекуди влада вдавалась навіть до дуже жорстоких методів привиття любові до картоплі. Люди противились, як могли, боячись картоплі, як вогню: наділяли той овоч якимись потойбічними злими можливостями (пам’ятаєте, перші картопляні бульби на вигляд були досить страшнуватими і подекуди нагадували людські фігурки); багато людей, не знаючи, що саме потрібно їсти, починали з картопляних ягід і вмирали від отруєння; у Франції знать не хотіла опускатись до рівня простого населення (саме вони переважно харчувались коренеплодами), тому вельмож картопля мало цікавила, а простому люду вистачало інших вже відомих їм овочів. Зате вельможа і навіть королева Марія Антуанетта прикрашали свій одяг і зачіски квітами картоплі, і довкола своїх домів її садили для прикраси.

Але часи і мода мають властивість змінюватись, і це допомогло картоплі…  люди почали розуміти, що то таки геніальний овоч – недорогий, ситний і дуже різносторонній. З неї почали готувати все нові страви, і тепер, мабуть, немає жодного куточка світу, де б не любили картоплю.

А слов’яни картоплю взагалі обожнюють. І стільки різноманітних страв з неї готують, що якби їсти кожен день лиш слов’янські картопляні страви, спокійно рік можна було б прожити.

Картопляні зрази і українська кухня

Вправні українські господині теж додали свої страви з картоплі до всесвітньої кулінарної скарбнички. Не буду розповідати вам про райський смак і аромат картоплі, запеченої з салом і цибулею, всесвітньо відомі українські вареники з картопляною начинкою, і ніжну молоду картопельку зі сметаною і кропом… Сьогодні моя кулінарна муза співає мені пісню про картопляні зрази (картопляники)!

Ця страва полонила моє серце ще в дитинстві, зрази часто готували мої мама з бабусею, а в шкільній їдальні і в садочку то був один з моїх улюблених делікатесів. Не знаю коли і кому вперше прийшла ідея так оригінально використати картопляне пюре, але людина, яка вигадала рецепт зразів, знайте: “Ви створили геніальну страву”!

Картопляні зрази лиш на перший погляд можуть видатись нехитрою щоденною стравою, але нехай простота інгредієнтів не вводить вас в оману. В зразів дуже багатий внутрішній світ! Тут все залежить від начинки: додайте тушкованих білих грибочків, приготуйте смачний соус або підливку (мої хлопці обожнюють зрази з соусом Ранч) і можете з гордістю пригощати гостей.

Чим начинити картопляні зрази?

Взагалі, ідеї щодо начинок в цьому випадку невичерпні: відварене подрібнене м’ясо з цибулею і морквою, печінка, фарш, гриби, овочі (з тушкованою капустою виходить така смакота!). Серед сучасних варіантів – шинка з сиром, бринза чи сир Фета з часником і кропом.

В нас вдома найбільшою популярністю користуються картопляні зрази з горохом, я взагалі горох люблю у всіх стравах, а зразам він додає особливої ніжності.

Інгредієнти:

• 500г картоплі
• 1 яйце
• 2 ст. л. картопляного крохмалю
• сіль, перець
• 2 склянки борошна (якщо необхідно, досипте ще борошна, щоб тісто зібралось в кульку і майже не липло до рук)
• 300г консервованого горошку
• 1 цибулина
• олія для обсмажування

Як приготувати зрази

Картоплю зваріть в мундирах, почистіть і помніть в пюре