Соус Гуакамоле (Мексиканський соус з авокадо)

Колись давно… коли про соус Гуакамоле ще ніхто не знав…

Давно – давно… десь так 20.000 років до нашої ери або й ще раніше все на землі було величезним (до того все було ще більшим) і в Центральній Америці жили собі щасливо різні здоровенні тварини, серед них для цього рецепту особливе значення мали гігантські лінивці, які відпочивали на височезних деревах. Коли в животі починало бурчати від голоду вони шукали дерево авокадо і смакували його плодами. Лінивці б ніколи не тратили даремно час на те, щоб чистити фрукти чи здоровенні ягоди від зернятка – набагато легше було проковтнути весь плід цілком… разом з зернятком (у випадку з авокадо зернятищем, яке інколи перевищує 5см в діаметрі). Але не забувайте, що лінивці в ті часи були гігантськими, тому їм проковтнути ціле авокадо було всеодно що нам зараз вишеньку з’їсти.

Ото обскубав лінивець авокадове дерево, наївся досхочу і пішов собі прогулятись (не весь же день на дереві лиш спати!) а лапи в гігантського лінивця були відповідно теж далеко немаленькі, тож повільними лінивими кроками він під час прогулянки заходив набагато дальше, ніж до сусіднього кварталу. За той час шлунок лінивця встигав перетравити авокадо, з’їджені на обід, ну а з зернятками (зернятищами) самі знаєте, що було, не буду описувати всі тонкощі того метаболічного процесу,  скажу лиш, що авокадо дивовижно розумна рослина! Отак взяти і використати лінивців, як транспортний засіб, щоб перенести своє зернятко на велику відстань з Мексики по всій Центральній Америці аж до теперішньої Каліфорнії і таким чином вирости на нових територіях.

Але, як любить казати моя знайома: “Все сі крутить, все сі вертить, ніц на місці не стоїть”… з плином часу гігантські тварини або зовсім зникли або зменшились в розмірі і стали подібними на своїх сучасних родичів. Авокадо ж залишилось таким, як було. І що ви думаєте? Воно знов мудро пристосувалось до навколишнього середовища – немає здоровенних тварин, щоб переносити зернята і розмножувати свою рослинність? Не біда На допомогу прийшло інше створіння – людина!

Хто вперше приготував соус Гуакамоле

“Сини Сонця”, а якщо простіше – Інки чого думаєте такі розумні були? Створили легендарну імперію, набудували таких міцних дамб і доріг, деякі з яких дотепер збереглись, а що вже казати про шедевр архітектури Мачу – Пікчу! Цивілізація Ацтеків теж дотепер вражає. Все дуже просто – і інки, і ацтеки активно вирощували і їли авокадо. Той чудо – фрукт і від депресії вбереже, і холестерин разом з високим тиском знизить, і роботу серця покращить, і кісткам міцності додасть! З’їжте авокадо – і ваш організм відразу збагатиться вітаміном А для хорошого зору. Після такої вітамінної бомби не те, що імперію будувати – цілий світ переформувати можна.

Як авокадо потрапило до Європи

А тим часом Колумб нарешті знайшов “спонсорів” і поплив шукати новий шлях до Індії,  в планах мореплавця було понавозити до Європи різних прянощів, золота та інших індійських цікавинок. Але чи то Колумбова карта була неправильна чи вітер не в ту сторону подув і замість Індії Христофор потрапив до Америки. Все, що не стається – стаєть на краще! От саме завдяки такій непередбачуваній “висадці” у Новому Світі Колумб вперше скуштував авокадо. Історичні записи багато подробиць тої трапези не описують, але підкреслюють, що пан Христофор авокадо оцінив і назвав його смак цікавим, а консистенцію масляною і дуже багатою. Тож додому з Нового Світу Колумб крім картоплі, помідорів, тютюну, арахісу і гострого перцю привіз ще декілька авокадо. Але, видно, в Європі ті авокадо не посадили, а відразу з’їли.  

Потім слава про Новий Світ розійшлась по Іспанії і конкістадори попливли до Америки. Їм теж дуже присмакувало авокадо і вони  кораблями почали перевозити той заокеанський фрукт в Європу (плоди були дуже зручні для довгих перевезень, оскільки довго не псувались). На цей раз європейці не лише їли авокадо, а й почали їх вирощувати, от тільки клімат не був придатний для авокадових дерев. Тож взялись вчені Європи за дослідження і виведення сортів авокадо, які б прижились і до тутешніх погодніх умов і аж у 1900 роках почалось масове вирощування авокадо в Європі.

Соус з авокадо – моя величезна гастрономічна любов

Як добре, що а народилась після тих всіх пригод з перевезенням картоплі, помідорів і авокадо в Європу. Особливо тішусь, що авокадо зараз не є чимось незвідано екзотичним і недосяжним, його можна купити в кожному супермаркеті і не за космічну ціну. Бо я без авокадо жити не можу! Обожнюю його просто порізане скибочками, в салатах і в закусках. А ще чи не щодня могла б їсти соус гуакамоле.

От про той смачнючий соус з авокадо, власне, і хочу сьогодні вам розповісти. Цей зелений авокадний крем з ніжною консистенцією і виразним пікантним смаком такий чудовий в поєднанні з кукурудзяними чіпсами  (хоча і без чіпсів він нічим не гірший)

Я завжди готую гуакамоле без додавання цибулі і помідорів… люблю, коли інші інгредієнти не перекривають смак авокадо, а лиш підкреслюють його додаючи цікавого відтінку.

Корисні поради, щоб приготувати ідеальний соус Гуакамоле

• Важливо вибрати добре достиглий плід авокадо.
• Є два методи приготування цього соусу на ваш вибір: перемеліть усі інгредієнти разом блендером, або ж, якщо ж хочете цікавішої і більш автентичної консистенції, тоді не полініться пом’яти авокадо виделкою.
• Не засмучуйтесь, якщо не маєте лаймів, я так часто ”грішу” – замість соку лайма додаю лимонний сік (не в образу лаймолюбителям скажу, що я досі не можу розпізнати сильну різницю між соком лайма і лимона в стравах, хіба лайм має більш визначену притаманну йому гірчинку).
• Соус Гуакамоле неодмінно треба їсти свіжим, лише так ви зможете повністю насолодитись його неповторним смаком і яскравим кольором.

Візьміть трикутну кукурудзяну “чіпсу”, занурте її в гуакамоле і нехай увесь світ зачекає…

Усім любителям авокадо присвячується.

Інгредієнти:

• 1 достигле авокадо
• 1 великий зубок часнику
• паприка (в мене сушена)
• сік 1 лайму (я часто замінюю соком половини великого лимона)
• сіль, перець
• 1 ст.л. олії

Рецепт Гуакамоле

В ступці помніть часник і паприку